Мережеві операційні системи та додатки

Мережева операційна система (ОС) – це ОС із вбудованими мере­жевими засобами (протоколами, рівнями). Мережева ОС повинна бути з поділом ресурсів машини за логіном / паролем. Кожен комп’ютер у мережі значною мірою автономний, тому під мережевою операційною системою в широкому сенсі розуміється сукупність операційних систем окремих комп’ютерів, які взаємодіють з метою обміну повідомленнями і поділу ресурсів за єдиними правилами – протоколами. У вузькому сенсі мережева ОС – це операційна система окремого комп’ютера, що забезпечує йому можливість працювати в мережі. Мережева ОС характеризується багатозадачністю.

У мережевій операційній системі окремої ЕОМ можна виділити засоби:

- управління локальними ресурсами комп’ютера (функції розподілу оперативної пам’яті між процесами, планування та диспетчеризації процесів, управління периферійними пристроями та ін.);

- засоби надання власних ресурсів і послуг у спільне користування – серверна частина ОС (оброблення запитів віддаленого доступу до власної файлової системи і бази даних, управління чергами запитів віддалених користувачів до своїх периферійних пристроїв);

- засоби запиту доступу до віддалених ресурсів і послуг та їх вико­ристання – клієнтська частина ОС (виконує розпізнавання і перенаправ­лення до мережі запитів, що спрямовані до віддалених ресурсів від додат­ків і користувачів, при цьому запит надходить від програми в локальній формі, а передається до мережі в іншій формі, що відповідає вимогам сервера).

Клієнтська частина також здійснює прийом відповідей від серверів і перетворення їх у локальний формат.

Основним заданням будь-якої мережевої операційної системи є надання користувачам мережі стандартизованого, зручного інтерфейсу управління та взаємодії з мережевими ресурсами .

Загалом можливі централізоване та децентралізоване управління мережевими ресурсами. Принципова відмінність даних методів управління локальною обчислювальною мережею полягає в тому, що при централізо­ваному управлінні комп’ютерною мережею мережева операційна система функціонує на спеціалізованому виділеному комп’ютері, як правило, під­ви­щеної потужності і надійності, так званому файловому сервері. Операційна система файлового сервера забезпечує виконання базових функцій, таких як підтримка файлової системи, забезпечення дискових операцій, управління пам’яттю, планування пріоритетів виконання завдань та ін. Для забезпечення взаємодії файлового сервера та робочої станції в складі такої локальної обчислювальної мережі на робочій станції запус­ка­ється спеціалізована програмна оболонка, що іменується мережевою оболонкою. Саме така програмна оболонка забезпечує прийом всіх мережевих запитів від робочої станції і передає їх для інтерпретації та оброблення на файловий сервер .

При організації комп’ютерних мереж з децентралізованим управ­лінням мережевими ресурсами (однорангові мережі) комп’ютери – робочі станції мережі одночасно можуть виконувати функції клієнта і сервера мережі. У таких мережах кожна робоча станція працює під управлінням звичайної операційної системи, а для організації міжмережевої взаємодії на них запускаються спеціалізовані мережеві програмні оболонки. У такій мережі всі робочі станції мають однакові пріоритет і можли­вості управління мережею і мережевими ресурсами.

При використанні мережевих ОС необхідно пам’ятати про захист інформації. Користуватися паролями для аутентифікації користувачів, надавати права доступу до налаштування мережі тільки адміністраторам мережі, не передавати інформацію стороннім особам.