Глобальна комп’ютерна мережа INTERNET
Поняття глобальної комп’ютерної мережі.
Глобальні мережі (Wide Area Network, WAN) – це сукупність віддалених один від одного комп’ютерів–вузлів, сумісна взаємодія яких забезпечується комунікаційною мережею передачі даних і спеціальними програмами мережної операційної системи.
Основу WAN складають потужні багатокористувацькі обчислювальні системи (Host – вузли) і спеціалізовані комп’ютери, які виконують функції комунікаційних вузлів. Користувачі комп’ютера стають абонентами мережі після під’єднання свого комп’ютера до цих основних вузлів. Крім того глобальні мережі охоплюються телекомунікаційними структурами, які об’єднують локальні інформаційні мережі, що мають загальний протокол зв’язку, методи під’єднання і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж (INTERNET, Bitnet, DECnet та інші) організовувалися для конкретних цілей, а в подальшому поширювалися за рахунок під’єднання локальних мереж, які використовували їх послуги та ресурси. Для глобальних мереж характерний значний масштаб (як по площі мережі, так і по числу вузлів) та неоднорідність, тобто різний тип архітектури та програмного забезпечення їх вузлів.
Регіональна мережа пов’язує абонентів, що розміщені на значній віддалі між собою на території району, області, регіону чи країни. Як правило, це спеціалізована мережа. Мережі, які охоплюють території в тисячі кілометрів, вважають глобальними. В регіональних та глобальних мережах, як правило, існує центр управління мережею, який відповідає за ефективне і надійне функціонування мережі, за оптимальний вибір маршрутів проходження повідомлень від абонента до абонента. У вузлах мережі встановлюються потужні багатокористувацькі обчислювальні системи (Host-вузли) та спеціалізовані комутаційні комп’ютери, які зв’язані з абонентськими пунктами. Надійність мережі підвищується, якщо частина вузлів з’єднана за допомогою каналів, оминаючи центр. У вузлах мережі знаходяться спеціалізовані обчислювальні комплекси, на яких ведеться обробка інформації.
Що таке INTERNET.
З технічної точки зору INTERNET - це об’єднання транснаціональних комп’ютерних мереж, що працюють по різних протоколах, пов’язують різноманітні типи комп’ютерів, фізично передають дані по всіх доступних типах ліній - від витої пари і телефонних ліній до волоконно-оптичних і супутникових каналів.
Сьогодні INTERNET складається з десятків тисяч мереж всього світу та всіх континентів. Можна сказати, що INTERNET- це мережа мереж, що оповили всю земну кулю. Питання, які мережі охоплює INTERNET, достатньо складне. На початку 90-тих роках можна було б твердити, що INTERNET об’єднує всі мережі, що працюють на основі протоколів TCP/IP. Але сьогодні багато глобально розподілених мереж, наприклад такі як BITNET, DECnet, Compuserve, які працюють на протоколах, відмінних від TCP/IP і, відповідно, не можуть бути частиною Inetrnet, проте надають своїм абонентам доступ в INTERNET через спеціальні шлюзи. Можна вважати, що телефонні мережі - це “телефонний“ INTERNET. Користувач вирішує тільки свої проблеми: чи то виконує програму на віддаленому комп’ютері, чи отримує інформацію, яка знаходиться в іншому кінці земної кулі, чи вимагає інформацію з бібліотеки Конгресу США і т.д. Користувача не повинні турбувати проблеми, як це організовується.
Всі мережі мають мережні центри, які узгоджують між собою всі питання міжмережної взаємодії. Комп’ютери в мережі взаємодіють між собою згідно спеціальних правил та угод, що називаються протоколами. Існує багато найрізноманітніших протокольних стандартів (протокольних наборів), таких як DECnet, SNA, Novell/IPX, Appletalk, але для взаємодії в мережі комп’ютери повинні використовувати один і той же протокольний набір одночасно з обох сторін. Для об’єднання комп’ютерів в мережу INTERNET використовується протокол TCP/IP - Transmission Сontrol Protocol/Internet Protocol (протокол управління передачею/ міжмережний протокол). Його інакше називають технологією міжмережної взаємодії, технологією INTERNET. TCP/IP - це загальноприйняте скорочення, яке позначає набір протоколів передачі даних (біля 100), що використовуються для об’єднання комп’ютерів і обладнання передачі даних в єдину мережу. В його склад входять протоколи SMTP (e-mail), Telnet, FTP, Gopher, WAIS, Archie, WWW і багато інших.
TCP/IP, розроблений DARPA в 1970 році, був частиною експерименту в галузі міжмережної взаємодії - взаємодії різних типів мереж і комп’ютерних систем. Вперше TCP/IP був використаний в мережі ARPANET в 1983 році. До початку 90-х років став фактично стандартом. В даний час протоколи TCP/IP широко використовуються в цілому світі для об’єднання комп’ютерів в мережу INTERNET. Більша частина комп’ютерів в INTERNET прив’язана по протоколу TCP/IP.
Деколи можна зустріти вживання “Internet“ з малих букв. В цьому випадку мова йде про деяку одну визначену мережу, яка використовує технологію TCP/IP. Якщо мова йде про глобальну мережу, об’єднуючу мережу, що використовує технологію TCP/IP, тоді потрібно мати на увазі INTERNET. Детальнішу інформацію про протоколи TCP/IP можна знайти в RFC (Requests For Comments) - спеціальних документах Інформаційного Центру Мереж (Network Information Center - NIC).
Служба Word Wide Web.
Сервіс WWW або просто Web (Word Wide Web- всесвітня павутина) найпопулярніший сервіс у мережі, який забезпечує достатньо зручний спосіб роботи з інформацією. Сьогодні існує не менше 30 тисяч серверів WWW. Саме за рахунок WWW мережа зростає так стрімко. Користуючись нескладною мовою опису, можна скласти гіпермедійні документи для їх подальшої публікації в Мережі. Гіпермедійний - це документ, який може містити всі види інформації - від простого тексту до мультимедійних роликів. Щоб побачити зміст документу, потрібно мати на комп’ютері-клієнті програму перегляду - броузер. Найпопулярніші на сьогодні броузери - Netscape Navigator та Internet Explorer, що підтримує багато розширень HTML. HTML (Hyper Text Markup Language - це мова гіпертекстової розмітки документів. Саме з її допомогою оформлюється інформація в WWW. В WWW існують сервери будь-якої тематики. Web є багатим джерелом інформації з комп’ютерної тематики. Існує багато компаній, які надали можливість простого доступу до свого програмного забезпечення, технічної допомоги та інформації на своїх серверах.
Послуги комп’ютерної мережі INTERNET.
INTERNET надає такі основні види послуг:
1) e-mail – електронна пошта;
2) групи новин;
3) списки поштової розсилки;
4) доступ до файлів віддалених комп’ютерів;
5) сеанси зв’язку з іншими комп’ютерами, під’єднаними до INTERNET;
6) пошук інформації в базі даних в оперативному режимі;
7) спілкування з іншими користувачами шляхом використання сервісу Internet Relay Chart;
8) доступ до інформаційної системи World Wide Web (WWW).
З додаткових послуг можна виділити наступні:
· широка передача MultiMedia;
· RadioInternet;
· розмовний конференційний зв’язок;
· безпечні угоди;
· відеоконференційний зв’язок;
· безпровідне з’єднання.
Служби доступу INTERNET до віддалених файлів.
Інформаційні архіви - це “комп’ютерні бібліотеки“, в яких зберігаються різноманітні матеріали і програми, що користуються тривалим попитом і нерідко мають значний обсяг. Інформація в архівах зберігається у вигляді файлів, які в залежності від їх тематичної спрямованості групуються в каталоги і підкаталоги, створюючи деревовидну структуру (аналогічну файловій структурі операційних систем MS-DOS і UNIX). Каталог найвищого рівня називається кореневим каталогом архіву.
Основною функцією поштового серверу інформаційного архіву є пересилання по запиту користувачів необхідних файлів засобами електронної пошти. В процесі підготовки файлу до пересилання поштовий сервер автоматично виконує (у випадку необхідності або по запиту користувача) операції стиску і кодування інформації. Поштові програмні сервери, що працюють з інформаційними архівами, можна розділити на три види:
· файловий сервер;
· FTPmail-сервер;
· WAISmail-сервер.
Файловий сервер обслуговує тільки один інформаційний архів і призначений тільки для автоматичного прийому запитів користувачів і видачі по електронній пошті результатів їх виконання у вигляді файлів з текстовою інформацією, графічними продуктами, програмами і т.д.;
FTPmail-сервер дозволяє користувачу отримати файли з віддалених інформаційних архівів, що працюють в режимі FTP (File Transfer Protocol). Функції FTPmail-серверу складніші, ніж файлового серверу. По запиту користувача сервер автоматично формує програму взаємодії з віддаленим архівом, проводить сеанс зв’язку і відсилає його результати замовнику по електронній пошті;
Доступ до файлів віддалених комп’ютерів відбувається під керуванням протоколу передачі даних File Transfer Protocol, а для обміну інформацією комп’ютер потрібно під’єднати до FTR серверу вузлового комп’ютера в INTERNET, на якому зберігаються файли, призначені для передачі інформації. Багато загальнодоступних FTR серверів дозволяють під час сеансу зв’язку отримати будь-які файли, які цікавлять користувача.
Довідково-пошуковий WAISmail-сервер (Wide Area Information Service) призначений для пошуку інформаційних архівів, що містять необхідні файли.
Протоколи
HTTP
Протокол HTTP забезпечує доступ користувачам до гiпертекстових документiв у форматi HTML (HTML - Hyper Text Markup Language). Такий документ може мiстити посилання на графiчнi чи текстовi файли, аудiо- чи вiдеозапису, а також посилання на iншi гiпертекстовi документи чи двоїчні файли (наприклад, архiви чи мультiмедiа-файли).
POP (Post Office Protocol - "протокол поштового вiддiлення") - протокол, розроблений для забезпечення можливостi обмiну електронною поштою. Третя версiя даного протоколу (РОРЗ) є найсучаснiшою i найбiльш широко використовною. Саме за допомогою цього протоколу здiйснюється безпосередня доставка змiсту електронної пошти вiд вiдправника одержувачу.
Служба новин (NNTP) чи електронних конференцiй призначена для спiлкування груп користувачiв, що мають загальнi iнтереси. Група новин мiстить окремi поштовi повiдомлення, що посилаються користувачами в групу за протоколом, який схож на електронну пошту. Доступ до групи новин може мати будь-який користувач Internet за умови пiдключення до сервера новин.
Протокол передачi файлiв (FTP) призначений для передачi файлiв мiж двома комп'ютерами. Деякi FTP-сервери пiдтримують систему квот - перш нiж одержувати файли з такого сервера, користувач повинен спочатку завантажити на нього визначений обсяг файлiв як своєрiдну оплату за наданi йому послуги.
SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передачi пошти) - стандартний протокол передачi текстових повiдомлень електронної пошти в мережах TCP/IP. Також часто називається протоколом RFC 822 за iменем документа, у якому визначений стандарт структури повiдомлень SMTP.
РРР (Point-to-Point Protocol) - протокол сiмейства TCP/IP, призначений для передачi IP-пакетiв по видiленим телефонним каналам i тим, що комутируються. Протокол був розроблений для замiни протоколу SLIP, у порiвняннi з яким вiн має цiлий ряд переваг, наприклад, забезпечує динамiчне настроювання каналу, автоматичну iдентифiкацiю, автоматичний стиск заголовкiв i одночасну передачу пакетiв декiлькох протоколiв.
Служба вилученого доступу (Telnet) дозволяє користувачам працювати на вилучених комп'ютерах за допомогою спецiальних термiнальних програм. Можлива також передача файлiв за пiдтримуваними протоколами.
Основи TCP/IP
TCP/IP - це абревіатура терміну Transmission Control Protocol/Internet Protocol (Протокол управління передачей/Протокол Internet). У термінології обчислювальних мереж протокол - це заздалегідь узгоджений стандарт, який дозволяє двом комп'ютерам обмінюватися даними. Фактично TCP/IP не один протокол, а декілька. Саме тому ви часто чуєте, як його називають набором, або комплектом протоколів, серед яких TCP і IP - два основних.
TCP - це протокол більш високого рівня, який дозволяє прикладним програмам, запущеним на різних головних комп'ютерах мережі, обмінюватися потоками даних. TCP ділить потоки даних на ланцюжки, які називаються TCP-сегментами, і передає їх за допомогою IP. В більшості випадків кожен TCP-сегмент пересилається в одній IP-дейтаграмме. Проте при необхідності TCP розщеплюватиме сегменти на декілька IP-дейтаграмм, що вміщаються у фізичні кадри даних, які використовують для передачі інформації між комп'ютерами в мережі. Оскільки IP не гарантує, що дейтаграммы будуть отримані в тій же самій послідовності, в якій вони були послані, TCP здійснює повторну "збірку" TCP-сегментів на іншому кінці маршруту, щоб утворити безперервний потік даних. FTP і telnet - це два приклади популярних прикладних програм TCP/IP, які спираються на використання TCP.
DNS
DNS (Domain Naming Server) (система доменних iмен) - система, що дозволяє переводити символiчнi назви адрес вузлiв у IP-адреси, з якими працює протокол TCP/IP. DNS-сервер дозволяє робити пошук комп'ютерiв у Internet, пiдтримуючи базу даних iмен зареєстрованих у мережi хостiв та вiдповiдних їм реальних IP-адрес.
Uniform Resource Locators (URLs).
Uniform Resource Locators (URLs) - це схема (шаблон), з використанням якої адресуються Internet ресурси в WWW. URL - це стандарт для визначення місцезнаходження об'єкту мережі Internet. URL діє як адреса не лише для даних, але також і для ресурсів Internet. Дуже важливими є знання того як правильно писати цю адресу.
3.1. Анатомія URL.
Повний (тобто всебічно означений/визначений) URL виглядає наступним чином: Протокол://адреса серверу(host domain):[порт]/шлях/ім'я_даних.
Протокол (або метод доступу) - перша частина адреси, яка відділяється від решти адреси двокрапкою та двома нахилами (://). Ця частина адреси визначає метод доступу (тобто, http, file, ftp, telnet, wais, news);
адреса серверу - це адреса Internet серверу, на якому розміщені дані або аплікація (дивись також Урок, в якому розповідається про правила формування Internet адреси);
:порт - включення номеру порта в URL потрібно лише тоді коли сервер даних не розміщено на стандартному порту (наприклад, передбачається, що Gopher сервер розташовано на порту 70, http - на порту 80, ftp - на порту 21, telnet - 23). Якщо сервер розміщено не на стандартному порту, експліцитне задання номера порту розташування сервера просто необхідно;
шлях/ім'я_даних - може бути від директорії файлів до повного шляху до розташування файлу.
Треба зауважити, що часто зустрічаються URL, що складаються лише з двох частин (переважно з протоколу та адреси сервера). Наприклад URL: http://home.netscape.com.
3.2. Приклади URL
Наведемо приклади URL для кожного з протоколів (типів доступу):
а) HyperText Transfer Protocol (http) oзначає, що дані розташовані на WWW сервері
Приклади:
http://www.calendar.com/pub/monthly.january.html
http://www.gu.kiev.ua
б) gopher означає, що дані розміщені на gopher сервері
Приклади:
gopher://gopher.toolbox.org/
gopher://gopher.mpc.com
b) file oзначає, що дані розміщені на вашій локальній системі або на анонімному ftp сервері.
Приклади:
file://ftp.yoga.com/pub/exercises/technoques.txt
г) ftp (File Transfer Protocol), означає, що дані розташовані на ftp - сервері.
Приклади:
ftp://ftp.mpc.com
ftp://ftp.eff.org
д) telnet - означає зв'язок по telnet
Приклади:
telnet://idaho.com/
telnet://harbor.piedmont.edu
є) news - UseNet Newsgroup
Приклади:
news:rec.music.industrial
Зверніть увагу, що UseNet Newsgroup не підтримує стандартний URL формат. Знайдіть, в чому полягає відмінність?
HyperText Transfer Protocol (HTTP).
HTTP - це новий Internet протокол, що створено спеціально для швидкого маніпулювання з гіпертекстовими документами. Подібно іншим Internet інструментаріям таким як FTP, WAIS та Gopher, HTTP є клієнт-сервер протокол. В моделі клієнт-сервер програма клієнт, що виконується на комп'ютері користувача, посилає повідомлення на запит до програми сервер, що виконується на іншому комп'ютері в мережі Internet. Відповідь на запит сервер відсилає знову клієнту. В процесі обміну цими повідомленнями, клієнт і сервер використовують протокол (сукупність правил, згідно яким комп'ютери взаємодіють між собою). FTP, WAIS i Gopher - iнші приклади протоколів клієнт-сервер мережі Internet, кожен з яких також є доступним через WWW броузер. Проте HTTP було зконструйовано спеціально для роботи з гіпертекстовими документами.
На самому простому рівні HTTP сервери діють подібно анонімним FTP серверам, постачаючи файли за запитами клієнтів. Проте HTTP cервери підтримують ще ряд важливих додаткових функцій:
- здатність відсилати клієнту не лише файли, але також і додаткову інформацію, що генерується програмами, що виконуються на сервері;
- здатність брати дані послані клієнтом і передати цю інформацію другим програмам, що знаходяться на сервері, для подальшої обробки.
Спеціальні програми, що знаходяться на сервері і виконують ці функції називаються програмами gateway (шлюз), оскільки вони дійсно діють як шлюз між HTTP сервером і іншими локальними ресурсами, такими як, наприклад, бази даних. Точнісінько так, як FTP сервер надає можливість доступу до величезної кількості файлів, так і HTTP сервер надає можливість доступу до великої кількості програм: в цих двох випадках ви визначаєте(шляхом задання URL) , які (файлові або програмні) ресурси ви б хотіли отримати.
Взаємодія між сервером і цими gateway програмами регулюється специфікаціями Common Gateway Interface (CGI). Використовуючи CGI cпецифікації, програміст може легко писати прості програми або скріпти на обробку запитів користувача, на взаємодію з базами даних і таке інше.
WWW броузер - це програма, що використовується для перегляду матеріалу (документів), підготовлених для WWW. Прикладами WWW броузерів можуть бути наступні програми: Netscape Navigator, Mosaic, MacWeb, Lynux та ін. Наступний урок буде присвячено одному з найбільш популярних WWW броузерів - Netscape Navigator. Броузери можуть інтерпретувати Internet адреси (URL), розмітку мови HTML, а також розуміти декілька Internet протоколів, таких як НTTP (про який піде мова в цьому уроці), FTP і Gopher(з якими Ви вже познайомились на попереднiх уроках).
Що таке Веб-сайт? Чим він відрізняється від веб-сторінки?
Веб-сторінка - це сукупність текстової і графічної (малюнки, анімація) інформаціі. Те, що ви бачите у вікні свого броузера, це і є вміст вашої веб-сторінки. Веб-сайт є більш широким поняттям - це набір веб-сторінок, які звязані між собою гіпертекстовими звязками. Веб-сайт має різні інформаційні наповнення і можуть реалізуватися різними методами.
Для чого Веб-сайт?
Фірмам сайт необхідний, оскільки він полегшує роботу з клієнтами, розвантажує офіс, збільшує круг потенційних клієнтів і окрім цього інформація про Вас и Вашу фірму буде доступна всі 24 години на добу. На ньому користувачі можуть ознайомитись з новою інформацією і продукцією, акціях і про зниження цін на товари. Окрім того, при наявності у Вашої фірми електронного магазина, клієнти можуть купити продукцію, не виходячи із дому, що значно полегшує їх купівлю і піднімає імідж фірмі. Якщо ж Ви приватна особа, то сайт буде висвітлювати Ваші інтереси і захоплення, допомагати знайти однодумців і друзів. Також його можно використовувати як онлайнове резюме.